Словник української мови у 20 томах

рухівець

РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рухівець — ру́хівець іменник чоловічого роду, істота від: Рух  Орфографічний словник української мови
  2. рухівець — -вця, ч. Член, прибічник, послідовник Народного Руху України.  Великий тлумачний словник сучасної мови