саботажник —
-а, ч. Той, хто саботує, вдається до саботажу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
саботажник —
САБОТА́ЖНИК, а, ч. Той, хто саботує, вдається до саботажу. Тут, у Берліні, лишиться тільки невелика, але цілком певна частина для дезинфекції міста й населення.
Словник української мови у 20 томах
саботажник —
САБОТА́ЖНИК, а, ч. Той, хто саботує, вдається до саботажу. Необхідні екстрені заходи боротьби з контрреволюціонерами і саботажниками (Ленін, 35, 1973, 150); Грізно клялися [делегати], що твердою рукою молота і плуга візьмуть саботажників за горло (Гончар, II, 1959, 187).
Словник української мови в 11 томах