Орфографічний словник української мови

самовідречення

самовідре́чення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самовідречення — -я, с. Те саме, що самозречення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самовідречення — САМОВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Те саме, що самозре́чення. Коли ми були в нужді, по смерті батька, з якою витривалістю, з яким самовідреченням вона зносила все, уривала собі від рота, щоб не дати нам із мамою почути недостатку! (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. самовідречення — САМОВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Те саме, що самозре́чення. Коли ми були в нужді, по смерті батька, з якою витривалістю, з яким самовідреченням вона зносила все, уривала собі від рота, щоб не дати нам із мамою почути недостатку! (Фр.  Словник української мови в 11 томах