самовідречення

самовідре́чення

-я, с.

Те саме, що самозречення.

Значення в інших словниках

1. самовідречення — самовідре́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самовідречення — САМОВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Те саме, що самозре́чення. Коли ми були в нужді, по смерті батька, з якою витривалістю, з яким самовідреченням вона зносила все, уривала собі від рота, щоб не дати нам із мамою почути недостатку! (І.  Словник української мови у 20 томах
3. самовідречення — САМОВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Те саме, що самозре́чення. Коли ми були в нужді, по смерті батька, з якою витривалістю, з яким самовідреченням вона зносила все, уривала собі від рота, щоб не дати нам із мамою почути недостатку! (Фр.  Словник української мови в 11 томах