Значення в інших словниках
-
самодостатній —
[самодостат(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
самодостатній —
-я, -є. 1》 Який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення. 2》 Який обмежується самим собою, не має потреби в чому-небудь іншому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самодостатній —
САМОДОСТА́ТНІЙ, я, є. Який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення. Художні засоби, підпорядковані певному ідейному задумові, перестають грати самодостатню роль (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
самодостатній —
САМОДОСТА́ТНІЙ, я, є. Який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення. Художні засоби, підпорядковані певному ідейному задумові, перестають грати самодостатню роль (Рад.
Словник української мови в 11 томах