самозванець —
-нця, ч. 1》 Той, хто видає себе за іншу особу, незаконно присвоюючи собі чуже ім'я, звання тощо. 2》 жарт. Той, хто з власної ініціативи, без уповноваження, береться за певну справу, самочинно приступає до виконання якихось обов'язків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самозванець —
САМОЗВА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто видає себе за іншу особу, незаконно присвоюючи собі чуже ім'я, звання тощо. Дізнавшись про появу самозванця в Польщі, московський уряд оголосив, що Лжедмитрій – не хто інший, як колишній монах Григорій Отреп'єв (з навч.
Словник української мови у 20 томах
самозванець —
САМОЗВА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто видає себе за іншу особу, незаконно присвоюючи собі чуже ім’я, звання тощо. Дізнавшись про появу самозванця в Польщі, московський уряд оголосив, що Лжедмитрій — не хто інший, як колишній монах Григорій Отреп’єв (Іст.
Словник української мови в 11 томах