самонавіяння

самонаві́яння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. самонавіяння — -я, с. Психічний вплив людини на саму себе, який спричиняє різні психічні і соматичні стани. || Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самонавіяння — САМОНАВІ́ЯННЯ, я, с. Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі. Роль експериментатора захоплювала. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. самонавіяння — САМОНАВІ́ЯННЯ, я, с. Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі. Роль експериментатора захоплювала. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Кач.  Словник української мови в 11 томах