самоосуд

самоо́суд

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. самоосуд — -у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків.  Словник української мови у 20 томах
3. самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків.  Словник української мови в 11 томах