самоосуд самоо́суд -у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках самоосуд — самоо́суд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови у 20 томах самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови в 11 томах