саморух

самору́х

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. саморух — -у, ч. 1》 філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. 2》 Рух, який здійснюється під впливом внутрішніх причин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. саморух — САМОРУ́Х, у, ч., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей.  Словник української мови у 20 томах
3. саморух — САМОРУ́Х, у, ч., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей.  Словник української мови в 11 томах