самоучитель

самоучи́тель

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. Самоучитель — Самовчитель  Неправильно-правильно
2. самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель.  Словник української мови у 20 томах
3. самоучитель — ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання).  Словник синонімів української мови
4. самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель.  Словник української мови в 11 томах