самочинно

самочи́нно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. самочинно — Присл. до самочинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самочинно — Свавільно, довільно  Словник чужослів Павло Штепа
3. самочинно — САМОЧИ́ННО. Присл. до самочи́нний. [Чиновник:] Своєї кари він не втече, а самочинно судить його не можна (С. Васильченко); Він призначив себе на бургомістра самочинно (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
4. самочинно — САМОЧИ́ННО. Присл. до самочи́нний. [Чиновник:] Своєї кари він не втече, а самочинно судить його не можна (Вас., III, 1960, 483); Він призначив себе на бургомістра самочинно (Собко, Серце, 1952, 104).  Словник української мови в 11 томах