світець —
-тця, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
світець —
СВІТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник – на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
світець —
СВІТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник — на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286).
Словник української мови в 11 томах