себто

се́бто 1

сполучник

незмінювана словникова одиниця

рідко

се́бто 2

частка

незмінювана словникова одиниця

рідко

Значення в інших словниках

1. себто — спол. Цебто, тобто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір'ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. себто — Се́бто, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір’ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах