1. Орфографічний словник української мови

себто

се́бто 1

сполучник

незмінювана словникова одиниця

рідко

се́бто 2

частка

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. себто — спол. Цебто, тобто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір'ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. себто — Се́бто, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір’ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах