себто

се́бто

спол.

Цебто, тобто.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. себто — се́бто 1 сполучник незмінювана словникова одиниця рідко се́бто 2 частка незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір'ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. себто — Се́бто, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір’ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах