1. Словник української мови у 20 томах

себто

СЕ́БТО, спол., заст.

Цебто.

Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір'ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Л. Мартович);

Дуже мені прикро, що я не можу задовольнити Ваше бажання та описати Вам більш докладно свій політичний процес. А то ось чому: я ще живий, живу в Росії, і не вибраний до “Государственной думы”, – себто не можу вважати себе особою недотикальною [недоторканною] (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. себто — се́бто 1 сполучник незмінювана словникова одиниця рідко се́бто 2 частка незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. себто — спол. Цебто, тобто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. себто — Се́бто, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір’ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах