себто

Се́бто, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. себто — се́бто 1 сполучник незмінювана словникова одиниця рідко се́бто 2 частка незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. себто — спол. Цебто, тобто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір'ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. себто — СЕ́БТО, спол., заст. Цебто. Заки приступила Броня до властивої речі, себто, щоби намовити Славка поговорити на самоті з матір’ю, позволила йому вперед на звичайні пестощі (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах