селюцтво

селю́цтво

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. селюцтво — -а, с., розм. Властивість за знач. селюцький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. селюцтво — СЕЛЮ́ЦТВО, а, с., розм. Властивість за знач. селю́цький. Війна була для мене великою школою .. Тут я й змужніла у воєнних димах та в походах, тут я й позбулась начисто свого селюцтва – ну, тієї мужицької неповороткості, несміливості, пасивності й недотепності (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
3. селюцтво — СЕЛЮ́ЦТВО, а, с., розм. Властивість за знач. селю́цький. Війна була для мене великою школою.. Тут я й змужніла у воєнних димах та в походах, тут я й позбулась начисто свого селюцтва — ну, тієї мужицької неповороткості, несміливості, пасивності й недотепності (Козл., Сонце.., 1957, 20).  Словник української мови в 11 томах