сеїд —
-а, ч. Почесний титул мусульманина, який претендує на походження від нащадків пророка Мухамеда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сеїд —
СЕЇ́Д, а, ч., рел. Почесний титул мусульман, які виводять свій родовід Мухамеда. У домусульманській Аравії – речник племінної аристократії. Мої візири .. сеїди, шейхи, двірські достойники і опора царства .. всі жителі моїх земель і окраїн, ..
Словник української мови у 20 томах
сеїд —
(тюрк., з араб. саїд – князь, нащадок пророка) почесний титул мусульманина, який претендує на походження від потомків пророка Мухаммеда.
Словник іншомовних слів Мельничука