сидження —
-я, с., діал. Сидіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сидження —
СИ́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Сидіння. Через сидження не міг запопасти в лежання (Номис); Зразу хотів [Борис] хусточкою обтріпати сукню, але до неї від сидження поприставало богато [багато] кусників сухої глини і піску (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
сидження —
си́дження 1. процес сидіння (м, ср, ст): Це постійне сидження на цій лавці й чекання на Влодка вже мене комплєтно денервує (Авторка)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
сидження —
СИДІ́ННЯ (дія і стан), СИ́ДЖЕННЯ, СИДНЯ́ розм., СИ́ДЯЧКА розм.
Словник синонімів української мови
сидження —
СИ́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Сидіння. Через сидження не міг запопасти в лежання (Номис, 1864, № 10846); Зразу хотів [Борис] хусточкою обтріпати сукню, але до неї від сидження поприставало богато [багато] кусників сухої глини і піску (Фр.
Словник української мови в 11 томах
сидження —
Сидження, сидіння, -ня с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Ном. № 10846. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Словник української мови Грінченка