сик

сик

іменник чоловічого роду

сичання

діал.

Значення в інших словниках

1. сик — -у, ч., діал. Сичання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сик — СИК, у, ч., діал. Сичання. Коли Гриць появився між ними [гусьми] з прутом, .. зразу всі очі звернулися на нього і тілько один німіючий сик здивування дався чути (І. Франко); Ворожий сик, прошибаючий, пронизливий свист оповістив його [поїзда] приїзд (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
3. сик — СИК, у, ч., діал. Сичання. Коли Гриць появився між ними [гусьми] з прутом,.. зразу всі очі звернулися на нього і тілько один німіючий сик здивування дався чути (Фр., II, 1950, 60); Ворожий сик, прошибаючий, пронизливий свист оповістив його [поїзда] приїзд (Коб., І, 1956, 451).  Словник української мови в 11 томах