Орфографічний словник української мови

сикавка

си́кавка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сикавка — Си́кавка: — пожежна помпа [22] — пожежна помпа, нагніт [V,VIII] — пожежний насос [21,IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. сикавка — Си́кавка. 1. Помпа. Сикавка громадска згоріла, отже, якби не дідич, котрий сам прибув з сикавкою та своєю радою та енергією змушував людий до ратованя, огневи не можна би було дати ради (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  3. сикавка — -и, ж. 1》 розм. Дитяча іграшка з бузинової трубки, в яку спершу всмоктують воду, а потім видувають її струменем. 2》 діал. Пожежний насос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сикавка — СИ́КАВКА, и, ж. 1. розм. Дитяча іграшка з бузинової трубки, в яку спочатку всмоктують воду, а потім видувають її струменем. Набере було в сикавку маленький Олекса з калюжі біля колодязя чогось такого ріденького, що аж ніяк водою не можна назвати...  Словник української мови у 20 томах
  5. сикавка — СИ́КАВКА, и, ж. 1. розм. Дитяча іграшка з бузинової трубки, в яку спочатку всмоктують воду, а потім видувають її струменем. Набере було в сикавку маленький Олекса з калюжі біля колодязя чогось такого ріденького, що аж ніяк водою не можна назвати...  Словник української мови в 11 томах