синаш

сина́ш

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. синаш — див. дитина; син  Словник синонімів Вусика
2. синаш — -а, ч. Зменш.-пестл. до син 1), 3), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синаш — СИНА́Ш, а́, ч. Зменш.-пестл. до син 1, 3, 6. Хотіла мати навік розлучити, Дала синашу меду-вина пити (М. Костомаров); З міста прибігло незвичайно збуджене, аж мокре хлоп'я – синаш Крихточки (Яків Баш); – Що ж ти, синашу, сирота, чи так безталанний? (А.  Словник української мови у 20 томах
4. синаш — СИНА́Ш, а́, ч. Зменш.-пестл. до син 1, 3, 6. Хотіла мати навік розлучити, Дала синашу меду-вина пити (Кост., І, 1967, 111); З міста прибігло незвичайно збуджене, аж мокре хлоп’я — синаш Крихточки (Ваш, Надія, 1960, 215); — Що ж ти, синашу, сирота...  Словник української мови в 11 томах