Значення в інших словниках
-
синаш —
сина́ш іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
синаш —
-а, ч. Зменш.-пестл. до син 1), 3), 6).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
синаш —
СИНА́Ш, а́, ч. Зменш.-пестл. до син 1, 3, 6. Хотіла мати навік розлучити, Дала синашу меду-вина пити (М. Костомаров); З міста прибігло незвичайно збуджене, аж мокре хлоп'я – синаш Крихточки (Яків Баш); – Що ж ти, синашу, сирота, чи так безталанний? (А.
Словник української мови у 20 томах
-
синаш —
СИНА́Ш, а́, ч. Зменш.-пестл. до син 1, 3, 6. Хотіла мати навік розлучити, Дала синашу меду-вина пити (Кост., І, 1967, 111); З міста прибігло незвичайно збуджене, аж мокре хлоп’я — синаш Крихточки (Ваш, Надія, 1960, 215); — Що ж ти, синашу, сирота...
Словник української мови в 11 томах