синочок

сино́чок

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. синочок — див. син  Словник синонімів Вусика
2. синочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до синок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (М. Кропивницький); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (А.  Словник української мови у 20 томах
4. синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (Кроп., II, 1958, 179); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров’ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (Тесл.  Словник української мови в 11 томах