Великий тлумачний словник сучасної мови

синочок

сино́чок

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до синок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. синочок — сино́чок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. синочок — див. син  Словник синонімів Вусика
  3. синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (М. Кропивницький); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (Кроп., II, 1958, 179); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров’ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (Тесл.  Словник української мови в 11 томах