Значення в інших словниках
-
синів —
СИНІВ – СИНІВСЬКИЙ Синів, синова, синове. Належний синові. Синові діти здавались дрібними (М.Коцюбинський); – Цить, сестро, бо й я голодна, – обізвалась Балабушиха, – буду довго пам’ятати синове весілля (І.Нечуй-Левицький). Синівський.
Літературне слововживання
-
синів —
-нова, -нове. Прикм. до син. || Належний синові (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
синів —
СИ́НІВ, нова, нове. Прикм. до син; належний синові (у 1 знач.). Покинула [вдова] знову хату, Синову господу (Т. Шевченко); Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову (Панас Мирний); Синові діти здавались дрібними (М.
Словник української мови у 20 томах
-
синів —
СИ́НІВ, нова, нове. Прикм. до син; належний синові (у 1 знач.). Покинула [вдова] знову хату, Синову господу (Шевч., І, 1963, 229); Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову (Мирний, І, 1949, 215)...
Словник української мови в 11 томах
-
синів —
Синів, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г. --------------- Синів, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Словник української мови Грінченка