Значення в інших словниках
-
сипець —
-пцю, ч. 1》 Перепрілий гній або подрібнений торф. 2》 розм. Пересохла або суха земля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сипець —
СИПЕ́ЦЬ, пцю́, ч. 1. Перепрілий гній або подрібнений торф. Ланки вивозили на поля гній-сипець для внесення його весною під культивацію (із журн.); Тиша. Спокій. Теплий запах сипцю, щойно вивезеного в поле. Земля відпочиває (з газ.). 2. розм.
Словник української мови у 20 томах
-
сипець —
СИПЕ́ЦЬ, пцю́, ч. 1. Перепрілий гній або подрібнений торф. Ланки вивозили на поля гній-сипець для внесення його весною під культивацію (Колг. Укр., 4, 1956, 9); Тиша. Спокій. Теплий запах сипцю, щойно вивезеного в поле. Земля відпочиває (Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
сипець —
Сипець, -пця м. Сыпучее тѣло. Канев. у. Земля — сипець, суха. (Залюб.). Там кучугури, самий пісок сипець. Новомоск. у. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Словник української мови Грінченка