скаву —
СКАВУ́, СКАВУ́-СКАВУ́, виг. Звуконаслідування, що означає виск собаки, шакала і т. ін. Докучай [собака], почувши зайця, спочатку дає легесеньке “скаву-скаву”, а потім – спокійний “гав”, і далі рівномірне “гав”, “гав”, “гав”... (Остап Вишня).
Словник української мови у 20 томах
скаву —
СКАВУ́, СКАВУ́-СКАВУ́, виг. Звуконаслідування, що означає виск собаки, шакала і т. ін. Докучай [собака], почувши зайця, спочатку дає легесеньке «скаву-скаву», а потім — спокійний «гав», і далі рівномірне «гав», «гав», «гав»… (Вишня, II, 1956, 125).
Словник української мови в 11 томах