Орфографічний словник української мови

скляніти

скляні́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скляніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Вирізнятися скляним блиском. 2》 перен. Робитися, ставати нерухомим, застиглим (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скляніти — СКЛЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Виділятися скляним блиском. Твердо скляніють його [університету] високі вікна (Ю. Бедзик). 2. Набувати властивості скла. * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. скляніти — СКЛЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Виділятися скляним блиском. Твердо скляніють його [університету] високі вікна (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 41). 2. перен. Робитися, ставати нерухомим, застиглим (про очі). Олена підбігла до ліжка.  Словник української мови в 11 томах