Орфографічний словник української мови

скороблений

скоро́блений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скороблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скоробити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скоро́бити; // у знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  3. скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоро́бити; // У знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Перв., Невигадане життя, 1958, 146).  Словник української мови в 11 томах