Великий тлумачний словник сучасної мови

скороблений

скоро́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до скоробити.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скороблений — скоро́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скоро́бити; // у знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  3. скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоро́бити; // У знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Перв., Невигадане життя, 1958, 146).  Словник української мови в 11 томах