Орфографічний словник української мови

скотомогильник

скотомоги́льник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скотомогильник — -а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні з огляду на санітарні норми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скотомогильник — СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні. Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. скотомогильник — СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні. Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Тют., Вир, 1964, 514).  Словник української мови в 11 томах