скотомогильник

скотомоги́льник

-а, ч.

Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні з огляду на санітарні норми.

Значення в інших словниках

1. скотомогильник — скотомоги́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. скотомогильник — СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні. Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. скотомогильник — СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні. Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Тют., Вир, 1964, 514).  Словник української мови в 11 томах