скотомогильник
СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні.
Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Тют., Вир, 1964, 514).
Словник української мови (СУМ-11)