скотомогильник
СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч.
Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні.
Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)