скупенько —
1》 Присл. до скупенький. 2》 у знач. присудк. сл. Мало.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скупенько —
СКУПЕ́НЬКО. 1. Присл. до скупе́нький. 2. у знач. пред. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський).
Словник української мови у 20 томах
скупенько —
МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О.
Словник синонімів української мови
скупенько —
СКУПЕ́НЬКО. 1. Присл. до скупе́нький. 2. у знач. присудк. сл. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 65).
Словник української мови в 11 томах