скупенько

скупе́нько

1》 Присл. до скупенький.

2》 у знач. присудк. сл. Мало.

Значення в інших словниках

1. скупенько — скупе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. скупенько — СКУПЕ́НЬКО. 1. Присл. до скупе́нький. 2. у знач. пред. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський).  Словник української мови у 20 томах
3. скупенько — МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О.  Словник синонімів української мови
4. скупенько — СКУПЕ́НЬКО. 1. Присл. до скупе́нький. 2. у знач. присудк. сл. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 65).  Словник української мови в 11 томах