скупенько
СКУПЕ́НЬКО.
1. Присл. до скупе́нький.
2. у знач. пред. Мало.
Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський).
Словник української мови (СУМ-20)СКУПЕ́НЬКО.
1. Присл. до скупе́нький.
2. у знач. пред. Мало.
Хто з їх [них] дурніший двох? Та глузду, гріх казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський).
Словник української мови (СУМ-20)