Орфографічний словник української мови

скуфія

скуфія́

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скуфія — І розм. скуфійка Повсякденний головний убір священнослужителів — гостроверха шапка  Словник церковно-обрядової термінології
  2. скуфія — -ї, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скуфія — Шапочка священика  Словник чужослів Павло Штепа
  4. скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. – Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу .. та й пішов до його [нього] (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. — Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу.. та й пішов до його [нього] (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах