Словник церковно-обрядової термінології

скуфія

ску́фія

І розм. скуфійка Повсякденний головний убір священнослужителів — гостроверха шапка

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. скуфія — скуфія́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. скуфія — -ї, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скуфія — Шапочка священика  Словник чужослів Павло Штепа
  4. скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. – Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу .. та й пішов до його [нього] (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. — Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу.. та й пішов до його [нього] (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах