скуфія
СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів.
— Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу.. та й пішов до його [нього] (Н.-Лев., І, 1956, 126);
У вузьку хвіртку [монастиря] проходить кілька ченців у чорних рясах та гостроверхих скуфіях (Рибак, Помилка.., 1956, 134).
Словник української мови (СУМ-11)