скуфія

СКУФІЯ́, ї́, ж.

Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів.

– Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу .. та й пішов до його [нього] (І. Нечуй-Левицький);

У вузьку хвіртку [монастиря] проходить кілька ченців у чорних рясах та гостроверхих скуфіях (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. скуфія — скуфія́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скуфія — І розм. скуфійка Повсякденний головний убір священнослужителів — гостроверха шапка  Словник церковно-обрядової термінології
3. скуфія — -ї, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скуфія — Шапочка священика  Словник чужослів Павло Штепа
5. скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. — Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу.. та й пішов до його [нього] (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах