собачник

соба́чник 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

соба́чник 2

іменник чоловічого роду

приміщення

Значення в інших словниках

1. собачник — -а, ч., розм. 1》 Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. 2》 перен., зневажл. Те саме, що посіпака. || Уживається як лайливе слово. 3》 Любитель (у 1 знач.) собак. 4》 Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. собачник — СОБА́ЧНИК, а, ч., розм. 1. Людина, що ловить бродячих собак. Враз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (П. Панч). 2. перен., зневажл. Те саме, що посіпа́ка.  Словник української мови у 20 томах
3. собачник — СОБА́ЧНИК, а, ч., розм. 1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Враз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Панч, Гомон. Україна, 1954, 415). 2. перен., зневажл. Те саме, що посіпа́ка.  Словник української мови в 11 томах
4. собачник — Собачник, -ка м. Любящій собакъ.  Словник української мови Грінченка