сонно —
Присл. до сонний 1-3). || у знач. присудк. сл. || перен. Одноманітно, розмірено, однотонно. || перен. Без ініціативи, пасивно, мляво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сонно —
СО́ННО. Присл. до со́нний 1–4. Візникова спина сонно хиталась .. з боку на бік (М. Коцюбинський); Шелестять на городі соняшники та десь у берегах сонно кричить іволга (Григорій Тютюнник); Одноманітно і сонно хлюпає вода в пологі береги (Д.
Словник української мови у 20 томах
сонно —
Со́нно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сонно —
СО́ННО. Присл. до со́нний 1-3. Візникова спина сонно литалась.. з боку на бік (Коцюб., II, 1955, 374); Шелестять на городі соняшники та десь у берегах сонно кричить іволга (Тют.
Словник української мови в 11 томах