Орфографічний словник української мови

сонцестояння

сонцестоя́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сонцестояння — -я, с. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сонцестояння — СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. астр. Момент часу, коли полуденна висота сонця залишається майже незмінною (найбільшою або найменшою). Літнє сонцестояння (з максимальною висотою сонця над горизонтом 21–22 червня).  Словник української мови у 20 томах
  3. сонцестояння — СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день.  Словник української мови в 11 томах