сонцестояння

СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день.

Влітку Сонце піднімається опівдні дуже високо; найвище положення воно займає 22 червня. Цей день називають днем літнього сонцестояння (Астр., 1956, 28);

Короткі дні у грудні, але найкоротшими вони бувають в період зимового сонцестояння (Наука.., 12, 1961, 52).

Значення в інших словниках

1. сонцестояння — сонцестоя́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сонцестояння — -я, с. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сонцестояння — СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. астр. Момент часу, коли полуденна висота сонця залишається майже незмінною (найбільшою або найменшою). Літнє сонцестояння (з максимальною висотою сонця над горизонтом 21–22 червня).  Словник української мови у 20 томах