сповірити

спові́рити

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. сповірити — див. сповіряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сповірити — СПОВІ́РИТИ див. сповіря́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. сповірити — СПОВІ́РИТИ див. сповіря́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. сповірити — Сповіряти, -ряю, -єш сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир.  Словник української мови Грінченка