1. Орфографічний словник української мови

сповірити

спові́рити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповірити — див. сповіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сповірити — СПОВІ́РИТИ див. сповіря́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. сповірити — СПОВІ́РИТИ див. сповіря́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. сповірити — Сповіряти, -ряю, -єш сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Словник української мови Грінченка